Сторінка психолога

ГІГІЄНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАЙНЯТОСТІ ДИТИНИ НА КОМП'ЮТЕРІ ТА ЗМЕНШЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ'Я! Обмежити час користування комп'ютером. Використання комп’ютера відповідно до віку дитини становить: діти до 6 років - не більше 20 хв.на день, 7-10 років - до 45 хв.на день, 11-13 років - 1-1,5 години, 14-16 років – не більше 2-х годин на день). Проводити періодичні перерви. Необхідно привчити дитину періодично через кожні 15-20 хв. робити перерви, хоча б на 5 хвилин, а через кожні 45хв. - перерва має становити 10-15 хв. При цьому необхідно включити вправи для профілактики зорової втоми, а також проводити активні рухи для всього тіла та окрему увагу приділяти кистям рук. Правильно облаштувати робоче місце. Необхідно придбати спеціальний стіл та стілець для комп'ютера. Розташувати комп’ютер необхідно задньою поверхнею до стiни в добре освiтленому мiсцi, але щоб на екранi не було виблискування. Стiлець, за яким буде сидiти ваша дитина, обов’язково повинен бути зi спинкою. Висоту стільця треба підбирати таким чином, щоб монітор був розташований не менш, ніж на відстані 50 см від очей, впираючись поглядом безпосередньо в центр екрана. Мiж корпусом тiла i краєм стола повинен залишатися вiльний простiр приблизно 5 см. Руки повиннi вiльно лежати на столi. Пiд ноги можна поставити пiдставку, щоб вони були зiгнутi в колiнних та кульшових суглобах приблизно пiд прямим кутом. Налаштувати монітор в оптимальному світловому режимі. Необхідно вибрати для монітора оптимальну яскравість, контрастність, без мерехтіння зображення. Прослідкуйте, щоб за замовчуванням стояв досить великий шрифт, а на робочому столі була встановлена картинка спокійних кольорів. Проводити комплекс вправ гімнастики для очей. Необхідно навчити дитину робити гімнастику для очей в ході виконання будь якої роботи, де є зорове навантаження, і нагадувати про важливість виконання таких вправ для профілактики порушень гостроти зору.

17 ЛЮТОГО - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СПОНТАННОГО ПРОЯВУ ДОБРОТИ - щире, чисте та світле свято, позбавлене усілякого політичного забарвлення та національних кордонів. Доброта - це те, що може побачити сліпий і почути глухий. Доброта — це якість, яка повинна бути притаманна кожній людині. Тому виявляти добрі наміри у всіх своїх діях повинен кожен. А День спонтанного прояву доброти – це чудова нагода, ще раз згадати про істинні цінності нашого життя і про те, що доброта здатна зцілити від душевних проблем.

Друзі! Поряд з вами знаходяться діти. Важливо поговорити з ними, про те, що відбувається. Коли говорите - зберігайте спокій. Нехай з дитиною говорить та людина, яка найбільш спокійна. Варто сказати, що ви відповідально ставитеся до ситуації і зробите все, щоби захистити себе і їх. Армія на варті! Ми готові до відсічі! Якщо дитина дуже тривожиться, підкріплюємо свої слова про захист і безпеку обіймами. Це для дітей до підліткового віку, підлітки можуть сприймати обійми, як слабкість. Дорослий має демонструвати надійність і спокій. Важливо обговорювати так звану "цивільну оборону" як в закладах освіти, так і вдома. Правила для "цивільної оборони": 1. Слухаємо "старшого" - вчителя, батька, маму. 2. Не сперечаємося, слідуємо за тим, хто відповідальний за безпеку в даний час. 3. Домовляємося з рідними про зв'язок на випадок втрати мобільного зв'язку. Де зустрічаємося, де можемо переховуватися. Зараз будуть доречні: 1. Обійми 2. Гумор 3. Рутинні справи (сумісні) 4. Квадратне дихання (вдихаємо-затримка дихання-видихаємо-затримка дихання) 5. Комп'ютерні ігри (зараз можна!) 6. Пити теплі (не холодні, не гарячі!) напої. 7. Розповідати казки, історії, читати дітям вголос 8. Дітям ставимо мультики, серіали. 9. Готуємо їжу, годуємо смачненьким. Зберігаємо спокій!

ПОРАДИ ЯК ПОВОДИТИСЯ ДІТЯМ ПІД ЧАС ВІЙНИ Дитина має знати, що життя змінилось не на вічно, кажіть їй, що колись війна скінчиться. Кажіть дитині правду. Намагайтеся дотримуватись звичної для дитини рутини. Якомога частіше обіймайте дитину. Вона має відчувати, що ви поруч. Грайте з дитиною. Не залишайте її наодинці гаджетами.

Війна – це травматична подія для всіх. Особливо для дітей. Але дорослі можуть мінімізувати її вплив. Адже саме від поведінки дорослих, їх реакції залежить спокій юних громадян. Як говорити з дітьми про війну, як допомогти їм зберегти психічне здоров’я, від кого і від чого воно залежить? Щоб діти справились зі страхом, з ним спочатку мають справитись дорослі: Головна потреба для повноцінного розвитку дитини – це потреба у безпеці. Наразі ця потреба під загрозою. Коли лунає, наприклад, сирена, ми можемо відчувати страх, тривогу і наша реакція на звичайні події може змінюватися. Головне, що має пам’ятати кожен дорослий – від мене, моєї реакції на події залежить рівень стресостійкості і травмованості дитини. І треба вміти справлятися зі своїм страхом, тоді його не буде і у дитини.

Дошкільнята, молодші школярі уважно слухають розмови дорослих, прислухаються до новин, і розуміють в певній мірі, що відбувається. Тому в них можуть виникати різні питання. На них треба відповідати, робити це із стану спокою. Сказати, що в нас є сильні захисники, які тримають оборону, що вони нас захищають, запевнити, що ми у безпеці. Ні в якому разі не лякати і не знецінювати почуття дитини. Непроговорені, пригнічені почуття потім проявляться в деструктивній поведінці.

Як говорити з підлітками про війну, і чи варто Підлітки наразі можуть знаходити більше інформації в інтернеті про те, що відбувається, ніж дорослі. І ця інформація може бути для них травматичною. Тому з ними корисно обговорювати наші перемоги, говорити про те, що в нас вистачить сил та ресурсів, щоб відбудувати нашу країну, що Україна, її села та міста стануть ще гарнішими та ріднішими. Тому що зараз формується ще міцніша нація, велика українська родина. Говорити, що вони також можуть зробити свій внесок в перемогу. Наприклад, тим, що гарно навчатимуться, бо кожен має робити те, що вміє і може. Тобто потрібно направити їхню енергію в правильне русло.

Що робити батькам, щоб уберегти дитину від психологічної травми через війну Тут можна дати батькам низку порад і простих ігор-вправ: Основне, як ми вже казали на початку, – стежити за своїм станом. Чи відчуваєте ви самі свою безпеку?Або ж турбуєтеся через новини, події та очікування чогось поганого. Зменшіть негативний вплив на себе. Працюйте зі своїми думками. Діти відчувають нашу тривогу, хвилювання, страх і розуміють, що довкола небезпечно. Грайте з дітьми в хованки, дозволяйте будувати укриття та халабуди, таким чином діти обіграють своє безпечне місце. Малюйте, розфарбовуйте будиночки та робіть орігамі-будиночки. Створюйте затишні місця для ляльок. Безумовно приймайте дитину і в "радості та в горі" - і з хорошими результатами і не дуже, безпека має ґрунтуватися на стабільності. Обіймайте дитину не менше семи разів на день. Перед сном поговоріть про секрети разом. Діти це люблять. Наш мозок так влаштований, що він фіксує та запам'ятовує погане, тому дуже важливо спеціально фіксувати свою увагу на доброму. Коли йдете разом, захоплюйтеся квіткою, всім примітним, що потрапило в поле вашого зору. Наприкінці дня пограйте у гру, що хорошого в мене було за день. Хто більше подій назве. Перегляньте разом з дитиною різні фото, малюнки в інтернеті попросіть вибрати те зображення, яке асоціюється у неї з безпечним простором, там, де їй було б добре. Поставте йогона заставку комп'ютера, телефона, роздрукуйте та прикріпіть на холодильник. Можна намалювати місце, де дитині буде затишно та спокійно. Підберіть разом з дитиною музику, яка асоціюється у неї зі спокоєм та безпекою та слухайте її. Попросіть обрати колір який асоціюється із безпекою та нехай замалює повністю лист А4. Залиште на видному місці. Але головна рекомендація на всі часи і особливо під час війни: частіше обіймате дітей, рідних, говоріть частіше один одному гарні слова.

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності, яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах. ТОЛЕРАНТНІСТЬ вимагає справедливості та неупередженості від законодавства, надання кожній людині рівних можливостей для розвитку, проте закони хоча і є потрібними, проте цього часто недостатньо для виховання толерантного суспільства. Найбільш ефективним методом, згідно з декларацією, є виховання толерантності в людей.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. У розвинених країнах високий рівень толерантності: ніхто не обмежує свободу волі іншого через те, що не погоджується з чужим світоглядом. Якщо всі країни дійдуть високого рівня толерантності, то зменшиться кількість конфліктів на тлі релігій, національних інтересів, культурних відмінностей.